…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить!.. – Микола Вінграновський

…Ви чуєте? Ви чуєте — він спить!

Я жду вас, товариство, як епоху!



Не дай вам бог його в мені збудить…

Не кваптеся, беріть мене потроху.



Спочатку губи, руки і чоло,

А потім очі, ноги і легені,



Здається, зайвого у мене не було —

Оце і все, що в мене… будьте певні!



Несіть мене! Пора прийшла якраз!

На досвітку її літак прикрилить…



Скажіть їй, що мене не буде довгий час

І що мене надійно руки вкрили.



Скажіть їй так: вночі знайшли мене,

Лежав на серці всі останні ночі,



Іще одне! Малесеньке одне:

Сховайте для поетів мої очі.



А руки мої дайте літакам…

Легені — вітру… А чоло — блакиті…



Віддайте губи хвилям і волам,

А ноги квітам, щоб ходили квіти.



Оце і все… Услід мені візьміть

Багряну орхідею у відерці…



Ви чуєте? Ви чуєте — він спить!

Він спить, мій звір! Прекрасний звір у серці!



1961

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: