Іван Багряний
Справжнє прізвище — Лозов’ягін
(1906-1963)
Народився 2 жовтня 1906 р. в м. Охтирці на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра.
Навчався у вищій початковій школі, з 1920 р. – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну.
У 1924 р. вступив до Охтирської філії організації «Плуг».
У 1925 р. під псевдонімом Полярний надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети».
У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту.
Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин».
Його прийняли до організації МАРС.
У 1929 р. з’явилася збірка поезій «До меж заказаних»
У 1930 р. з’являється історичний роман у віршах «Скелька»
16 квітня 1932 р. заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність.
16 червня 1938 р. знову заарештовують.
У 1944 р. змушений був емігрувати в Німеччину, залишивши дружину з дітьми вдома.
У 1945 р. засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді).
У 1946 р. кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»
Знайшов порятунок душі у новій родині, де народилися син Нестор і донька Роксолана.
Помер на 57-му році життя 25 серпня 1963р.
Твори:
- 1925 р. збірка оповідань «Чорні силуети»
- 1929 р. збірка поезії «До меж заказаних»
- 1930 р. історичний роман у віршах «Скелька»
- 1944, 1946 р. роман «Тигролови»
- 1950 р. роман «Сад Гетсиманський»
- 1953 р. роман «Огнене коло»
- 1957 р. роман «Буйний вітер»
- 1965 р. роман «Людина біжить над прірвою»
- п’єси «Генерал», «Морітурі», «Розгром»
- 1946 р. збірка «Золотий бумеранг»
- 1956 р. поема «Антон Біда – герой труда»