Характеристика майора Медвина від першої особи
Експресом тільки на інше полювання їде майор ОГПУ-НКВД Медвин. «Майор виглядає, як саме втілення могутності, сили і гонору своєї «пролетарської» держави. У цім експресі не тримається ніхто так… гордовито… з незрівнянним почуттям вищості. Його не зворушують ніякі екзотики, ніякі найексцентричніші історії, ба навіть тигри. Він не те бачив. Не те знає. І не те може. Такого полювання, якого він сам є і був майстром, не зрівняти ні з яким іншим…».
Я начальник етапу Медвин. Мене вчили пильнувати, полювати на людей, залякувати, катувати й принижувати непокірних.
У моїй практиці зустрічалося небагато сміливців, але був один, який примусив мене задуматися, що знищити всіх неможливо. Він утік з ешелону, випав у безвість.
Ніколи не думав, що доля мене зведе з ним ще раз. Я вважав його мертвим.
Що я з ним не робив! Мені вже не зізнання його потрібні були, я добивався, щоб він заскавчав і почав благати мене, як то роблять усі. Дивиться виряченими очима — і тільки. Як каменюка. Це в моєму житті виняткове слідство над цим «зоологічним націоналістом, над тим дияволом в образі людини».
Ті очі з кривавими росинками на віях, вони стоятимуть переді мною вічно… Ще на початку слідства той «диявол» сказав мені: «Я тебе переслідуватиму все твоє життя. І всі ми… переслідуватимемо все життя і проводжатимемо тебе до могили,— нас тисячі, замучених, закатованих… Ти матимеш дітей, але не матимеш радості,— з дитячих очей дивитимемося ми. І ти втікатимеш од них геть… І ніде від нас не втечеш…».