Боровиковський Левко

ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати

ДІН Питається море в Дону: «Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?» «Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й

ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не виводить. Волох не йде в полки служить;

ВІЩБА — Чомусь мій кінь вороненький Не пив у криниці; Чомсь брязнула на кілочку Шабля край полиці. — Вітер вінув проз віконце — Шабля забряжчала; Ніччю, синку, сніженьками

ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: «Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку!