Таємниця буття – Іван Драч

ІВАН ДРАЧ

ТАЄМНИЦЯ БУТТЯ

Десь там, у найвищих глибинах,

Десь там, у найглибших висотах,

Таємниця вродилася, як пелюстина,

Як бджола в золотистих сотах.

Уся – з найтемнішого світла,

Уся – з найсвітлішого змроку

Борсалась Таємниця, то тьмава, то світла,

Долаючи купіль жорстоку.

Ген там з найгіркішого солоду,

Ген там з найсолодшого болю

Зростала вона аж блакитна від голоду

І рвалася тужно на волю.

Десь там, в найпалкішому холоді,

Ген там, в холоднючій спекоті,

Таємниця життя вибухала,

Золотиста і зірна насподі.

І жахала вона бездонністю,

І манила вона мерехтливістю.

У закони лягла беззаконністю –

Таємничою справедливістю.

Таємнице буття – моя болісна рано,

Прадавній мій зболений кореню, де ти?

Сонця вибухають ранісінько-рано

Й народжують бджіл, і людей, і планети.

Отам, у найвищих глибинах,

Отам, у найглибших висотах,

Таємниця, наша вічна жар-птиця,

Наше серце бездонням висотує…

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар