Іван Федорович Драч
(17.10.1936 – 19.06.2018)
- Поет-шістдесятник
- Сонячний поет, в «ураган узутий»
Народився 17 жовтня 1936р. в сім’ї робітника раднаргоспу в с. Теліжанцях на Київщині.
Перший вірш надрукував ще семикласником.
Після закінчення школи викладає російську мову й літературу в сусідньому селі, працює інструктором райкому комсомолу, служить в армії.
У 1958р. вступає на філологічний факультет Київського університету ім.. Шевченка (виключений через творчі та політичні погляди). Відновився лише на заочній формі.
Працює у «Літературній газеті».
У 1964р. здобуває фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві, працює в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. Довженка.
Зближується з шістдесятниками. Працює в редакції літературного журналу «Вітчизна», в апараті Спілки письменників України.
Удостоєний премії УРСР ім.. Шевченка та Державної премії СРСР.
У 1989р. став першим головою Народного руху України, тричі обирався депутатом Верховної ради.
Нині очолює громадську організацію Конгрес української інтелігенції.
У 2006р. удостоєний звання Героя України.
Помер 19 червня 2018 року у клінічній лікарні «Феофанія» після важкої хвороби легенів.
Творчість:
– поема «Ніж у сонці» 1961р.
– перша збірка «Соняшник» 1962р.
– збірка «Протурберанці сонця» 1965р.
– збірка «Балади буднів» 1967р.
– кіноповість «Іду до тебе» 1970р.
– збірка «До джерел» 1972р.
– збірка «Корінь і крона» 1974р.
– книжка «Сонячний фенікс» 1978р.
– збірка «Теліжинці» 1985р.
– сценарій «Криниця спраглих»
– поема-мозаїка «Чорнобильська мадонна» 1986р.
– збірка «Храм сонця» 1988р.
– збірка «Лист калини» 1990р.
– збірка «Вогонь з попелу» 1995р.
– збірка «Сізіфів меч: вірші дев’яностих» 1999р.
– збірка «Анатомія блискавки» 2002р.
– збірка «Сонце моє» 2010р.