Олександр Довженко
(1894-1956)
«Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного
великого митця, мислителя і поета – Олександра Довженка.»
Чарлі Чаплін
Народився 10 вересня 1894р. в с. В’юнище на Чернігівщині у родині неписьменних селян.
Навчався у місцевій початковій та вищій школах.
У 1911р. вступив до Глухівського вчительського інституту.
Після закінчення інституту у 1914р. учителював у Житомирі, Києві.
У 1917р. вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.
Захопившись революцією, служить у петлюрівській армії. За це у 1919 р. засудили його до ув’язнення в концтаборах. Однак його врятували.
У 1920р. приєднався до КП(б)У, з якої згодо виключений.
У 1921р. направили за кордон на дипломатичну службу (Варшава, Париж, Лондон).
У 1922-1923рр. живе у Берліні, обіймає посаду секретаря генконсульства УСРР у Німеччині.
По поверненні в Україну, влітку 1923 року, оселяється у Харкові. Відвідує засідання «Гарту», невдовзі стає співзасновником ВАПЛІТЕ.
Згодом через ВАПЛІТЕ зближується з ВУФКУ, але у Харкові у той час єдиним драматичним мистецтвом був театр, а Довженка театр не цікавив.
З 1925 року стажист по агітфільму «Червона Армія».
Від’їжджає до Одеси закінчувати фільм, де влаштовується режисером на кінофабриці. У 1926р. створив за своїми сценаріями перші фільми «Вася-реформатор» і «Ягідка кохання».
Перший серйозний успіх прийшов у 1929 році після виходу на екрани фільму «Звенигора». «Звенигора» була сенсацією 1928 року, але водночас це був початок особистої трагедії Довженка — за цю стрічку, та згодом за фільм «Земля» його будуть постійно звинувачувати у буржуазному націоналізмі.
У 1930р. одружується з акторкою Юлією Солнцевою.
У 1933р. переїздить до Москви, а потім на Далекий Схід.
У 1935р. нагороджують орденом Леніна.
На початку війни потрапляє в Уфу та до Ашхабаду. Іде добровольцем на війну, як кореспондент газети «Красная армия».
У 1943р. завершує кіноповість «Україна в огні», яку Сталін заборонив.
До останніх днів живе в Москві, працює на «Мосфільмі».
25 листопада 1956р. помер у Москві.
Твори:
- оповідання «Воля до життя»
- кіноповість «Зачарована Десна»
- кіноповість «Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)
- оповідання «Мати»
- оповідання «Ніч перед боєм»
- кіноповість «Повість полум’яних літ»
- Нащадки запорожців (драматична поема)
- кіноповість «Україна в огні»
- кіноповість «Поема про море»
- кіноповість «Антарктида»
- кіноповість «Арсенал»
- кіноповість «Щорс»
- кіноповість «Мічурін»
- п’єса «Життя в цвіту»
- «Щоденник» (1941-56)
- Оповідання «Сон» та інші