Подолано упертість Ізабелли,
Довершено змагання многих літ,
І от Колумб виводить каравели
Здійснити мрію і створити міф.
Діб сімдесят пливуть вони. Пустелі
Незнаних вид то ясні, то мрякі…
Невже ж брехня і мапа Тосканеллі
І здогади бувалих моряків?
Невже шляхів до Індії немає?
Невже ганьба їх подвигу й труду?
І море це ніде не підіймає
З безодень темних землю молоду?
Та проліта в смерковому міражі
Землі близької вісник, голуб сиз! –
І вже дзвенить в подертім такелажі
Легенький, пряний, відбережний бриз.
Земля! Земля! Прочувані країни!
Вони знайшлись! По слову! Румб у румб!
Що то вагання, голод, глум і кпини, –
Довершено! Колумб!
Колумб! Колумб
І він виходить і салют приймає
На честь відваги, мудрості й снаги…
…І, Індію відкривши, обіймає
Америки якоїсь береги…
Збірка РІВНОВАГА 1948.