Аналіз «Любіть Україну» Сосюра

Аналіз «Любіть Україну» Сосюра

«Любіть Україну» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Любіть Україну»: громадянська лірика,

Жанр «Любіть Україну»: вірш-послання.

Тема «Любіть Україну»: зображення поетичного образу України, її краси й величі.

Ідея «Любіть Україну»: возвеличення палкої любові українців до рідного краю; заклик українців любити рідну землю: «Любіть Україну!»

Віршовий розмір «Любіть Україну»: амфібрахій.

Художні особливості «Любіть Україну»: емоційно-схвильований заклик — «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, загострює увагу читача, передає емоції автора, є також ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору. Авторові вдалося створити унікальний зоровий образ України. В. Сосюра не випадково використовує епітет «солов’їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови.

В. Сосюра обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі (усі епітети, крім першого, інверсовані, що підсилює звучання і зміст означуваного ними слова). Нечисленні порівняння («Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води», «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками») доповнюють поетичний образ рідної землі; так само, як і метафора «в просторів солодкому чарі», яка образно і сконденсовано передає красу отчого краю, його природи. Серед порівнянь особливе смислове навантаження має вислів «як та купина, що горить — не згора», своєрідний перифраз біблійної неопалимої купини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам.

Такою — живою, реальною, зримою — постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.

Автор використовує один з найпоширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв’язку, перенесення назви одного явища на інше — звісно, багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистів (поезія написана в 1944 році).

Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.

Примітки: Патріотичний вірш «Любіть Україну», написаний у 1944 р., у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В. Сосюру перестали друкувати, він жив під загрозою арешту, яка зникла тільки зі смертю Сталіна 1953 року. Проте поет вистояв, бо любив Україну, а вірш продовжував жити своїм повнокровним життям.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар