Тарас Шевченко
Ісаія. Глава 35 (Подражаніє) (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло))
Радуйся, ниво неполитая!
Радуйся, земле, не повитая
Квітчастим злаком! Розпустись,
Рожевим крином процвіти!
І процвітеш, позеленієш.
Мов Іорданові святиє
Луги зелені, береги!
І честь Кармілова, і слава
Ліванова, а не лукава
Тебе укриє дорогим,
Золототканим, хитрошитим.
Добром та волею підбитим.
Святим омофором своїм.
І люде темнії, незрячі.
Дива господнії побачать.
І спочинуть невольничі
Утомлені руки,
І коліна одпочинуть.
Кайданами куті!
Радуйтеся, вбогодухі,
Не лякайтесь дива,—
Се бог судить, визволяє
Долготерпеливих Вас, убогих.
І воздає Злодіям за злая!
Тойді, як. Господи, святая
На землю правда прилетить
Хоч на годиночку спочить,
Незрячі про’зрять, а кривиє,
Мов сарна з гаю, помайнують
Німим отверзуться уста;
Прорветься слово, як вода,
І дебрь-пустиня неполита.
Зцілющою водою вмита,
Прокинеться; і потечуть
Веселі ріки, а озера
Кругом гаями поростуть,
Веселим птаством оживуть.
Оживуть степи, озера,
І не верствовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться; і не найдуть
Шляхів тих владики,
А раби тими шляхами
Без ґвалту і крику
Позіходяться докупи.
Раді та веселі.
І пустиню опанують
Веселії села.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Т. Шевченко завжди замислювався над тим, яким же має бути майбутнє суспільство. Звернувся до біблійної книги пророка Ісаії і знайшов там думки, картини, співзвучні його власним. Тільки він розставив свої акценти: рай буде тоді, коли "святая на землю правда прилетить", а щасливе життя настане для "утомлених рук", які раніше були "кайданами куті".
У ті омріяні часи "незрячі прозрять", "німим отверзуться уста". Настане оновлення і в житті, і в природі. Багато образів цієї поезії мають і конкретне, і символічне значення, наприклад, "прорветься слово, як вода", "дебрь-пустиня неполита, зцілющою водою вмита, прокинеться", "потечуть веселі ріки" та ін.