Аналіз твору
Тараса Шевченка "Мені однаково"
1847 р.
Із циклу «В казематі»
Літературний рід: лірика.
Жанр: ліричний вірш (медитація).
Вид лірики: громадянська (медитативна).
Провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.
Про твір: цикл «В казематі» Т. Шевченко написав навесні 1847 р., очікуючи в камері вироку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та написання революційних творів. Художній (літературний) цикл — це сукупність творів одного жанру, що об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включають до циклу, визначається мінливістю настрою ліричного героя.
Усього до циклу «В казематі» входить тринадцять віршів: «Садок вишневий коло хати…», «Мені однаково, чи буду…», «Ой три шляхи широкії…» та ін. Усі вірші цього циклу різні за настроєм, мотивами, ритмікою, проте їх об’єднує задум автора: передати сум за рідним краєм і переживання ліричного героя (ув’язненого поета) за долю України.
Почуття глибокого патріотизму долають чорний смуток і безнадію в поезії «Мені однаково, чи буду…», горе в селянській родині — провідний мотив вірша «Ой три шляхи широкії…». Ніби протиставленням до цих та інших творів циклу виступає ідилічний пейзаж вірша «Садок вишневий коло хати…». Саме в цій ідилії Т. Шевченко вбачає ідеальну модель українського села — красу людських стосунків і родинне щастя в гармонії з розкішною природою.
Жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо, називається медитацією. Вірш Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду…» є зразком медитації.