На смерть Грицька Чупринки – Олена Теліга

НА СМЕРТЬ ГРИЦЬКА ЧУПРИНКИ

Смерті в очі я загляну,

Жах могильний я стерплю, –

Все одно я маю рану,

Нестерпучу, нездоланну, –

Рану смертного жалю!..

З творів Г. Чупринки.

До великої покори

На розпутті при дорозі

Судять Байду Яничари

В Золотім галатськім Розі…

«Байда» Г. Чупринки.

«Кто дальше?.. Он!.. А!.. стой…» – гукнув чекіст.

«Нагана» звів і втомлено гикнув…

І вишкір на губах заблис.

Очима впився, вовчо бликнув…

Розлягся постріл… він стояв…

«Да нікак волшебнік?!» –

Сміх садистичний залунав. –

«Іль правят за тебя малєбні?.. »

А він стояв – у пеклі мук,

Мов прадід Байда на покарі, –

3 погордою до тих звірюк,

Чадних людоподібних тварів…

«Да за Украйну не малісь…

Нє то – ведь промахнусь я снова… »

І вихром «так було… колись.

У ворогів все тая ж мова… »

Зі сміхом злився постріл знов…

Зловтішне: «Дудкі, брат, – нє промах!..»

Патьоками дзюркнула кров…

Орла завмер останній помах…

Чекісте, правду ти сказав:

Чаклун цей чарами владає,

Як жив – веселкою він грав…

По смерті ж- громом гуркотає!..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: