Поливала я порічки – Платон Воронько
ПОЛИВАЛА Я ПОРІЧКИ Я носила воду із річки, Поливала наші порічки. Розцвітали кущики рясно, Поспівали ягоди вчасно. Я два тижні ягоди рвала, Всіх подружок своїх пригощала.
Перший сніг – Платон Воронько
ПЕРШИЙ СНІГ Голуби злетілися біленькі, — Мабуть, хтось їм хліба накришив. То вночі пройшов сніжок легенький І усе довкіл запорошив. Не спурхне сніжок цей голубами. Як весняне сонце
Оленька маленька – Платон Воронько
ОЛЕНКА МАЛЕНЬКА — Оленко маленька, Чому ти раденька? — Бо в мене весела рідня. — Чому в тебе очі Такі голубенькі? — На небо дивлюся щодня. — Чому
Облітав журавель… – Платон Воронько
ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ… Облітав журавель Сто морів, сто земель, Облітав, обходив, Крила, ноги натрудив. Ми спитали журавля: — Де найкращая земля? Журавель відповідає: — Краще рідної немає!
Не будь козою – Платон Воронько
НЕ БУДЬ КОЗОЮ Іде коза, Стоїть лоза, Густа, рясна, зелена. «Яка краса! — Кричить коза. — Це вся лоза для мене!» І у кози Аж дві сльози На

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: