В

* * * Павлові Загребельному Прилетіли коні — ударили в скроні. Прилетіли в серпні — ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з болю, Захмеліли з болю, наїржались

ПОЇХАЛИ НА СКВИРУ, НА ГРИБИ Поїхали на Сквиру, на гриби, На свіже слово, на меди на темні, Поїхали за тінями орди, Що вічно юні, вічно і зелені. Де

ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідyть в поля жита, І зоря над ними йде висока. Спи, моя гіллячко голуба, Тихо

МОЯ ОСІНЬ Шепоче дощ про тебе у траві, Ріку читає сірими очима. Ідуть з роботи землі степові, Лежить гора з сосною за плечима. Сухе намокло небо і стебло,

Марія На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, Голову на буханець поклала, Задрімала в хліба на щоці. У чоботях, в темній спідничині, В білому горосі-фартусі