Основні дати життя й творчості Ю. Яновського
1902 року, 27 серпня у селі Майєрове Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Компаніївський район Кіровоградської області) у хліборобській родині Івана Миколайовича та Марії Мусіївни Яновських народився син Григорій, якого згодом стали називати Юрієм.
1909 р.— вступив до церковно-приходської школи в с. Майєровому, через рік — до земської в селі Нечаївці.
1911 р., серпень — зарахований до Єлисаветградського реального училища.
1918-1919 рр.— боєць добровільної санітарної дружини в місті Єлисаветграді, бере активну участь у боях проти банди Никифо- рової.
1920 р.— інструктор Єлисаветградсього повітового статистичного бюро та інспектор карткової системи продовольчого комітету.
1921 р.— інспектор Елисаветградської повітової робітничо- селянської інспекції.
1922 р.— завідуючий відділом адмінсектора при Елисавет- градському міськвиконкомі; 4 червня — у київській газеті «Пролетарська правда» з’являється перша публікація — вірш російською мовою «Море» під псевдонімом Ней.
1922-1925 рр.— студент Київського політехнічного інституту.
1924 р., 17 лютого — у київській газеті «Більшовик» з’являється перша публікація українською мовою — вірш «Дзвін» під псевдонімом Юрій Ней.
1924 р., 2 березня — у тій же газеті друкується перше оповідання «А потім німці тікали».
1925 р.— у Харкові (видавництво «Книгоспілка») виходить перша книга — збірка оповідань «Мамутові бивні»; жовтень — переїзд до Харкова, знайомство з В. Блакитним, О. Довженком, Остапом Вишнею, П. Тичиною, М. Кулішем.
1925-1927 рр.— редактор ВУФКУ, головний редактор Одеської кінофабрики.
1927 р.— у журналі «Вапліте» (№ 3) друкується повість «Байгород».
1928 р.— виходить книга поезій «Прекрасна Ут» і роман «Майстер корабля».
1930 р.— виходить роман «Чотири шаблі».
1932 р.— з’являється друком перша п’єса «Завойовники».
1935 р.— друкується роман «Вершники» спочатку в перекладі російською мовою в журналі «Знамя» та «Роман-газеті» (Москва), потім у Держлітвидаві України.
1937 р.— у театрах Москви, Ленінграда, Харкова та інших міст з успіхом іде п’єса «Дума про Британку».
1939 р.— переїзд на постійне проживання до Києва; 31 січня — нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
1941 р., З вересня — у газеті «За Радянську Україну» друкується перша новела воєнного часу «Коваль».
1941-1946 рр.— відповідальний редактор журналу «Українська література» (з січня 1946 р.— «Вітчизна»).
1942 р.— виходять збірки оповідань: в Уфі — «Американський кум» та «Генерал Макодзьба», у Саратові — «Новели».
1945 р., листопад — 1946 р., березень — спеціальний кореспондент газети «Правда України» на Нюрнберзькому процесі.
1947 р.— у журналі «Дніпро» (№ 4-5) друкується роман «Жива вода».
1948 р., квітень — за цикл «Київські оповідання», опублікований у журналі «Знамя», присуджено Державну премію СРСР.
1954 р., 16 лютого — прем’єра п’єси «Дочка прокурора» на сцені Київського драматичного театру ім. Лесі Українки.
1954 р., 25 лютого — помер Ю. І. Яновський. Похований у Києві на Байковому кладовищі.