Весна («Росте Антонич і росте трава…») – Богдан-Ігор Антонич

ВЕСНА



Росте Антонич, і росте трава,

і зеленіють кучеряві вільхи.

Ой, нахилися, нахилися тільки,

почуєш найтайніші з всіх слова.



Дощем квітневим, весно, не тривож!

Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне

небо,

хто сипле листя – кусні скла на тебе?

У решето ловити хочеш дощ?

З всіх найдивніша мова гайова:

в рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі,

на вільхах місяць розклюють зозулі,

росте Антонич, і росте трава.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар