Творчість Богдана-Ігоря Антонича

Творчість Богдана-Ігоря Антонича

Творчість Богдана-Ігоря Антонина безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонина. Збірка ж Антонина «Три перстені» цікавить нас передусім своїм новаторським підходом і відчутно відображає імпресіоністичні прийоми — яскравість та багатство кольорів, детально вимальований навколишній світ, постійну присутність пейзажних замальовок, де внутрішній світ героя творить опозицію й одночасно єдність зі світом зовнішнім, різноманіття звуків, запахів, які творяться автором за допомогою образного вживання описів природи, стихій, які поет майстерно передає за допомогою поетичного слова. Вірші митця найчастіше будуються за принципом: пейзаж або невелика пейзажна замальовка — роздум — констатація. Навколишній світ постійно штовхає ліричного героя поезії на роздуми, що одразу відображають стан душі. І найчастіше — це деталі, які примушують замислитися, які нагадують, які бентежать, які приводять до неминучого висновку про швидкоплинність усього сущого.

У «Трьох перстенях» імпресіоністичні тенденції виявляються на рівні спогадів ліричного героя про своє дитинство, де деталі опису природи поєднуються з рефлексіями самого героя. Один з найбільш позначених імпресіоністичною забарвленістю віршів у збірці — «Дороги». Перед нами постає світ, що постійно змінюється, багатство кольорів і звуків передають переживання ліричного героя.