До Н. К. С.
Такої певної, святої,
Такої рідної, як ти,
Такої щирої, простої,-
Вже більше, мабуть, не знайти.
Таку не часто скинеш оком,
Такою тільки що марить…
А раз зустрінеш ненароком –
Навіки долю озарить!
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
0
Вам також може сподобатися
Грабовський Павло На далекій півночі (Думка в прозі) Невимовна туга щоразу стискає моє серце,
Лист до Грінченка Павло Грабовський Тобольськ, 6 сiчня 1901 року З новим роком,
Я НЕ СПІВЕЦЬ ЧУДОВНОЇ ПРИРОДИ Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її;
ШВАЧКА Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої
УПЕРЕД Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не
ТРУДIВНИЦЯ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині