До орла – Павло Грабовський

ДО ОРЛА

Обох нас, орле стервоїдний,

Знажає поле боротьби:

Рвемо у других шмат послідній,

Жаги нікчемної раби.

Та чом не в мене твої крила?

Я полинув би вище хмар:

Тут кров злочинства землю вкрила,

Скрізь повно слів, в повітрі – вар!

Де б не поглянув – боже! – всюди

Слід жертв, загублених дарма;

Не змовк стон тіней,- рвуться груди;

Нищаву смертю обійма.

О, браття серби, – гірко плачуі

Свята надія геть зника… Все кров та кров…

Між нами – бачу,

Червона річка протіка!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: