О
І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. Там не суперник мій, а ворог Зіперсь
Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя; Життю — ні кінця, ні начала. І вічно по колу землі: Комусь —
Олександр Олесь Печенізька облога Києва (СКОРОЧЕНО) Дізнались печеніги, що великий київський князь Святослав Ігорович в далекій Болгарії. Облягли, наче хмара, Київ. У місті плач і стогін: почався
Я спокійно б лежав під вагою століть, Я б давно вже й землею став, Але ж бісова дівка на кручі стоїть, Огорнувши вітрами стан. Вже зітліли до кореня
Провели в кабінет. Лик — Немов заскороджена грядка: Він з далекого хутора Пішки прибивсь до Кремля. Доручила громада Дізнатись, чи все там в порядку, Від найстаршого, значить. Чи