Рання творчість М. Рильського
Тут поет щирий, відвертий, відкрито говорить про свої настрої й почуття, бо найщирішою людина буває саме тоді, коли над нею не стоять негласні заборони. Проте М. Рильський не поспішав писати про революцію, ті суспільні рухи та зміни, що відбувалися в країні.
Поет багато уваги приділяв пейзажній ліриці, бо в тому бурхливому неспокійному житті, у тій круговерті війн та смертей, що супроводжувала перші три десятиліття XX ст., саме природа залишилася єдиною відрадою, чистим, незаплямованим людською ненавистю джерелом натхнення:
Молюсь і вірю, Вітер грає
І п’яновіє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Черкають неба береги.
На лоні природи ліричний герой замислюється над швидкоплинністю життя, над тим, що немає нічого вічного, що людське життя — лише мала крапля у величезному океані вічності. Проте ця крапля є частиною великого, і в ній міститься весь Всесвіт:
Хіба я не крапля мала,
Що світ необмежний одбила!
Лиш ґрунту свого не знайшла,
Лиш крила родимі згубила
Дивно, що людина (М. Рильський), якій ледве виповнилося двадцять років, замислюється над питаннями життя й смерті, ролі людини в цьому світі, сягає філософських глибин. І цьому сприяла не тільки гарна освіта, але й ті важкі умови, у яких він зростав, у яких формувався його світогляд.
Відомо, що війна примушує дітей швидко дорослішати, і саме тому в молодого поета з’являються думки дорослої людини. Але й тут не відчувається мотивів розчарування життям, марності всіх людських спроб залишити по собі слід. Навпаки, поет упевнений, що варто жити, насолоджуватися кожним днем, який дарує нам життя:
Минають дні, минає літо…
Але нащо тужить за ним?
Прозору склянку вщерть налито
Вином червоним і хмільним!
Особливістю його індивідуального стилю є багатство ритмічних та інтонаційних ходів, виняткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів-метафор, алегорій, персоніфікацій і порівнянь. Характерним для Рильського є постійне оновлення поетичного словника, насичення його словами щоденного вжитку, уміння пробити поетичними звичайні, «прозаїчні» слова й поняття. Як досвідчений знавець класики, людина ерудована, він широко використовує історичні та літературні асоціації, паралелі, що створює особливий колорит поетичних творів. Вражають у віршах розгорнуті образи-символи, серед яких найвідомішими є образи троянди й винограду. (Поетична хвилинка. Слухання в аудіозапису поезії «Троянди й виноград».)
М. Рильський — поет-учений, поет-ерудит. У царстві мудрості й краси він сповідує ідеал високоосвіченого митця, він весь у пошуках краси й душевної рівноваги. Вірш «Солодкий світ», написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Уже цього досить, щоб, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», зрозуміти всю красу життя й сказати: «Солодкий світ!».