Студент – Степан Руданський

СТУДЕНТ

В славнім місті Петербурзі,

Недалеко від Неви,

Із болота виглядає

Хата бідної вдови.



Стара хата зо вдовою

Разом вік свій віджила,

Почорніла, похилилась

І в болото увійшла.



Увійшла по самі вікна…

В ґанку сходи до сіней;

В сінях набік похилились

Двоє скривлених дверей…



І направо старій бабі

Смерть підписує патент,

А наліво без копійки

Б'ється з нуждою студент.



Зима люта. Вітер свище,

Сніг по вікнах брязкотить,

Мороз душу обіймає,

Мороз тіло каменить.



А у хаті на постелі

У сурдуті і плащу

Сидить студент медицини

Другий місяць без борщу.



І живіт, як гриб, запався,

Облізає голова…

І остання догорає

Його свічка лойова.



І сидить він, поглядає

На похилену стіну —

Під стіною лежить череп,

Нема й кришки тютюну.



І стіння кругом чорніє…

Тілько лазять павуки.

Тілько сумно виглядають

Із шкалубин прусаки…



12 генваря

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар