Патріоти – Володимир Самійленко

ПАТРІОТИ

Два хлопці укупі стояли,

А третій дививсь оддалі,

Як ті гаряче розмовляли

Про долю своєї землі.



Один у широкій промові

Народні права боронив;

Він докази всі наукові

По пунктах як слід розложив.



Народну окремість натури,

І склад особливий думок,

І давність своєї культури,—

Довів він усе те з книжок.



А другий про теє доводив,

Як дійде народ своїх прав,

І в поступі інших народів

Він місце йому показав.



Так двоє вели язиками

Роботу для краю свого,

Гукали й махали руками,

Де річ вимагала того.



А третій не мовив нічого:

Він мовити красно не міг,

Але задля діла святого

І жив він, і в землю б поліг.



Ті двоє, з балачки втомившись,

Веселі собі розійшлись,

А третій стояв зажурившись

І наче дивився кудись.



Але він не тую картину

Вбачав, що круг нього була;

Він бачив душею Вкраїну

І все що вона добула.



Вбачались йому патріоти

Із купою слів голосних,

А поруч мільйони голоти,

І темність, і вбожество їх.



1889 р.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: