Позасюжетні елементи в літературі
Крім сюжету, в композиції твору існують ще й так звані позасюжетні елементи, які часто бувають не менш , а то і більш важливі, ніж сам сюжет. Якщо сюжет твору – це динамічна сторона його композиції, то позасюжетні елементи – статична; позасюжетний називаються такі елементи, що не просувають дії вперед, під час яких нічого не трапляється, а герої залишаються в колишніх положеннях. Розрізняють три основні різновиди позасюжетного елементів: опис, авторські відступи і вставні епізоди (інакше їх називають ще вставними новелами або вставними сюжетами). Опис – це літературне зображення зовнішнього світу (пейзажу, портрета, світу речей тощо) або стійкого життєвого укладу, тобто тих подій і дій, які вчиняються регулярно, день у день і, отже, також не мають відношення до руху сюжету. Описи – найбільш поширений вид позасюжетного елементів, вони присутні практично в кожному епічному творі. Авторські відступи – це більш-менш розгорнуті авторські висловлювання філософського, ліричного, автобіографічного і т.п. характеру; при цьому дані висловлювання не характеризують окремих персонажів або взаємовідносин між ними. Авторські відступи – необов'язковий елемент у композиції твору, але коли вони там все ж з'являються, вони грають, як правило, найважливішу роль і підлягають обов'язковому аналізу.
Нарешті, вставні епізоди – це відносно закінчені фрагменти дії, в яких діють інші персонажі, дія переноситься в інший час і місце і т.п. Іноді вставні епізоди починають грати і творі навіть більшу роль, ніж основний сюжет.
У деяких випадках до позасюжетний елементів можна віднести також психологічне зображення, якщо душевний стан або роздуми героя не є наслідком або причиною сюжетних подій, вимикаються з сюжетної цінуй. Однак, як правило, внутрішні монологи та інші форми психологічного зображення так чи інакше включаються в сюжет, оскільки визначають подальші вчинки героя і, отже, подальший перебіг сюжету.