Голуб – Віктор Забіла

ГОЛУБ



Ой застогнав голуб

У темній дуброві

На гольї сухенькій;

Ой заплакав тяжко

Гіркими сльозами

Козак молоденький.

Ой застогнав голуб

У темній дуброві,

Неначе в неволі;

Ой плакав тяжко

Козак молоденький

По нещасній долі.

Ой застогнав голуб

Аж лунь застогнала

У темній дуброві;

Ой заплакав тяжко

Козак молоденький

Да ще й кучерявий.

\"Ой чого ж ти, голуб,

Да так тяжко стогнеш?\" —

Козак попитався.

\"Того, козаченьку,

Того, курчавенький,

Що я спарувався.

Да не пожив літа

З сизою своєю —

Яструби убили;

І діток придбали

Двойко малюсеньких —

Згодовать не вспіли.

Погинули й дітки

За сизою скоро,

Я стогнать остався —

І воля не мила.

Нема уже більше,

Ким я утішався,

Милої немає.

Лунь зі мною стогне, —

Се моя утіха

У лютому горі,

В нещасній годині,

Стогне, хоч без лиха\". —

\"Чого ж ти у лісі,

Голубчику сизий?

Ти б летів у поле,

Ти тут один сидиш,

Там би найшов стадо,

Може б, прогнав горе\". —

\"Що стадо поможе

Мені, бідоласі?

Там усі чужії.

Одняли у мене

Вірную і рідних

Вороги лихії.

Коли суха вітка,

Котра підо мною,

Знов зазеленіє,

Тоді сиза буде

З рідними до мене

І серце зрадіє\".

Да й застогнав дуже,

Ізплеснув крилами,

Аж лист стрепенувся,

Полетів по пущі,

Більш на тую вітку

Він і не вернувся.

………………………

Тоді юнак сказав:

\"Треба забувати,

Котру я кохаю;

Бо й мені так буде,

Що жінку із дітьми

В місті поховаю.

Бо я без худоби,

Може, дітки будуть;

Хто їх нагодує?\"

Козак той у світі,

Як голуб в дуброві,

Стогне да сумує!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: