Повз двір, де мила живе… – Віктор Забіла

Повз двір, де мила живе,

Я проїхав двічі,

Да не бачив голубоньки

Ні разу і в вічі.

Затьохкало серце в мене,

Як з двором зрівнявся.

Дуже бачиться хотілось,

І кінь зупинявся.

Да не рано було уже,

Як я мимо їхав,

Оглядався назад довго,

Неначе хто кликав.

Дак сам собі і подумав:

Чи й ти так скучаєш?!

Коли вірно мене любиш,

То й бачить бажаєш.

Ой як вірно мене любиш,

Будем жить з тобою

Цілий вік, моє серденько,

Як риба з водою.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: