Шевченко – Євген Маланюк

ЄВГЕН МАЛАНЮК

ШЕВЧЕНКО

Не поет – бо це ж до болю мало,

Не трибун – бо це лиш рупор мас,

І вже менш за все – "Кобзар

Тарас"

Він, ким зайнялось і запалало.

Скорше – бунт буйних майбутніх

рас,

Полум'я, на котрім тьма розтала,

Вибух крові, що зарокотала

Карою за довгу ніч образ.

Лютий зір прозрілого раба,

Гонта, що синів свяченим ріже,

У досвітніх загравах – степа

З дужим хрустом випростали крижі.

А ось поруч – усміх, ласка, мати

І садок вишневий коло хати.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар