Павло Апостол – Степан Руданський

ПАВЛО АПОСТОЛ1



Україно-Україно,

Що ти за то дала,

Що старого Апостола

Гетьманом обрала?2

Україно-Україно,

Що ти заплатила,

Що до себе та Петрика3

Ти так прихилила?

Україно-Україно, ;

Що то з москалями,

Що посланці повертають

До тебе з дарами?4

І за ними Лизогуб наш,

Чарниш, Жураковський?

І чим же так прихилився

До них цар московський?

Не питайте, добрі люди,

Каже Україна:

Колись була в Московщині

Тяжкая година.

Колись була в Московщині

Тяжкая година:

Петро судив царевича,5

Судив свогосина.

І просився син Петровий,

А Петриків тато,

І було там сенаторів

Багато-багато;

Але жоден не подумав

За нього обстати,

Не смів жоден проти кари

Голосу подати.

Їдна тілько Україна

За нього обстала,

Їдна тілько Україна

Голос свій подала.

І був гетьман в Петрополі,

Як Петрик вінчався,6

І до гетьмана старого

Петрик обізвався:

"Спасибі вам, добрі люди,

Що ви серце мали,

Що ви в кровлі мого батька

Рук не покаляли.

За то тепер і гетьмана

Я вам позволяю,

За то тепер і права вам

Давні повертаю!

І чого лиш буде треба,

Просіть, добрі люди,

Усе для вас я учиню,

Усе для вас буде!"

І подякував Апостол,

Назад повертає

Та й до царя, до Петрика,

Послів посилає.

Посилає до Петрика,

Просить милость мати:

Позволити поспільную

Старшину обрати.



Не перечить добрий Петрик,

Зараз позволяє.

Не чекає і Апостол,

Зараз обирає.

І Лизогуб став обозним

І зараз до діла;

У судці пішов Кандиба7

І сотник Забіла8,

В писарі пішов Турновський,9

Панич чи попович,

В осаули пан Лисенко10

І пан Мануйлович;

У поспільнії хорунжі –

Горленко-бунчужний,11

А в поспільнії бунчужні

Борозна12 недужний.

І підняв на ноги гетьман

Слабу Україну

І ще чогось до Петрика

Іде в Московщину.

Аж там Петрик помирає,13

Ганна наступає,14

Вона ж уже Україну

Не так пригортає.

Вона тілько Апостола

В очі пригортає,15

А за очі тридцять тисяч

Людей вимагає.16

І піднялось тридцять тисяч

З полковником Танським,17

Пішли, бідні, з України

В степи бусурманські.

І піднялось тридцять тисяч,

Та усі чубаті,

Пішли в степи бусурманські

Вали висипати.

І піднялось тридцять тисяч

Ще до сходу сонця,

Висипають вал від Дону

До самого Донця.

На другий рік тридцять тисяч

Свіжих посилає,

А торішніх тридцять тисяч

Назад повертає.

На третій рік із Польщею

Бійка розпочалась,18

Щоб від естів і від курів

Польща відцуралась;19

Бо любовник Ганнин Бірон20

Став її просити,

Щоби його у тих Курах

Князем ізробити.

І почалась тая бійка,

Військо знемагає…

.Тоді гетьман запорожцям

Стиха промовляє:

"Покидайте, – каже,- хлопці,

Турецькі границі21 ,

Та давнього собі місця;

Просіть у цариці…"

І просяться у цариці,

Цариця приймає

І булаву,бунчук, пернач,

Хоруг посилає.

І каже їм, запорожцям,

На вражую кару,

Заселити два Кодаки22

І річку Самару.23

А тим часом в Білій Церкві

Каже присягнути

Та у Польшу з отаманом

На час завернути.

І пігнались запорожці

З Білецьким Іваном,24

Здибалися з Лизогубом

Та із Галаганом;

Здибалися, полетіли, ,

Назад поглядають –

Аж там уже Апостола

Козаки ховають.25

Аж там уже Апостола

Козаки ховають,

Аж там уже і укази

З Москви посилають, .

Лизогуба півгетьманом

Тілько обирають…26

Лизогуба півгетьманом

Тілько обирають,

А другого півгетьмана

З Москви посилають.

10 июня

1 Апостол Павло – під цим іменем відомі два визначних діячі країнської козацької старшини кінця XVII – початку XVIII ст., миргородські полковники, батько та син гетьмана Д. Апостола, якому, власне, й присвячено поему С. Руданського і якого в поемі помилково названо Павлом.

2 Що старого Апостола Гетьманом обрала… – Д. Апостола обрано гетьманом Лівобережної України в 73-річному віці, у вересня 1727 р. Влада його була обмежена.

3 Петрик – Петро II Олексійович (1715 – 1730) – російський імператор (1727 – 1730), онук Петра І, син страченого ним царевича Олексія.

4 … Що посланці повертають До тебе з дарами… – У грудні 1727 р. делегація української козацької старшини у складі ніжинського полкового судді Михайла Забіли, гадяцького полкового судді Мартина Стишевського, прилуцького сотника Григорія Стороженка та переяславського осавула Луки Васильєва їздила до Петербурга з подякою за скасування Малоросійської колегії і відновлення гетьманства. Петро II прихильно прийняв делегацію, обдарував її членів подарунками і разом з ними відпустив з Петербурга І. Черниша, В. Жураковського та Я. Лизогуба, яким було заборонено жити на Україні.

5 Петро судив царевича… – Суд над царевичем Олексієм відбувся 1718 р. На суді були присутні гетьман I. Скоропадський і козацька старшина (генеральний бунчужний Я. Лизогуб, полковники П. Полуботок (чернігівський), А. Маркович (лубенський), М. Милорадович (гадяцький)).

6 Ібув гетьман в Петрополі,||Як Петрик вінчався… – Гетьман Д. Апостол був присутнім на коронуванні Петра II у 1728 р. разом з козацькою старшиною, полковниками, бунчужними товаришами і таємним радником Ф. Наумовим.

7 Кандиба Андрій – генеральний суддя.

8 3абіла Михайло – ніжинський полковий, згодом генеральний суддя.

9 Турновський – генеральний писар.

10 Лисенко Федір – генеральний осавул.

11 Горленко Яким – генеральний хорунжий.

12 Борозна Іван – генеральний бунчужний.

13 Аж там Петрик помирає… – Петро II помер ЗО січня.

14 Ганна наступає… – Після смерті Петра II російською імператрицею 9 травня 1730 р. стала небога Петра 1, донька царя Івана Олексійовича Анна Іванівна (1693 – 1740), курляндська княгиня.

15 Вона тілько Апостола || В очі пригортає… – Імператриця Анна Іванівна нагородила Д. Апостола орденом святого Олександра Невського, зробила його сина Петра лубенським полковником.

16 …А за очі тридцять тисяч||Людей вимага є. – 1731 р. з ініціативи головнокомандуючого російською армією графа Мініха почалося спорудження оборонних валів і фортець від Дніпра до Дінця для забезпечення південних кордонів Російської імперії від татарських наскоків. До цих робіт залучалися українські козаки і селяни.

17 Танський Антін – київський полковник.

18 Натретій рік ізПольщеюІІБійка розпочалась… – Після смерті короля Августа II Сильного (1670 – 1733), союзника Петра і у Північній війні (1700 – 1721), в Польщі почалась боротьба за владу між його сином Августом III і ставлеником Швеції Станіславом Лещинським. На прохання Августа III російський уряд надав Польщі військову допомогу. В складі російського війська брало участь 20 000 українських козаків під проводом Я. Лизогуба та прилуцького полковника Г. І. Галагана (? – 1748).

19 …Щоб від естів і від курів//Польща відцуралась… – Йдеться про Курляндське герцогство, створене 1562 p. з столицею в місті Мітаві (нині – Єлгава), яке перебувало у феодальній залежності від польського короля. З початку XVIII ст. почало підпадати під вплив Росії і 1795 p. було остаточно приєднане до Російської імперії.

20 Бірон Е. (1690 – 1772) – фаворит Анни Іванівни, згодом старший підкоморій і правитель державних справ; 1737 p. обраний герцогом Курляндії.

21 …Покидайте, – каже, – хлопці, || Турецькі границі… – Після зруйнування 25 травня 1709 p. Старої (Чортомлицької) Січі царськими військами частина запорожців перейшла на підвладну Кримському ханству територію і в пониззях Дніпра заснувала в Олешках (нині Цюрупинськ, Херсонської області) Олешківську Січ. Тут для життя запорожців склалися тяжкі умовч, і 1714 р. козаки звернулися до царського уряду з проханням дозволити їм повернутися на батьківщину. Але царський уряд відмовив козакам. Незважаючи на відмову, козаки самовільно групами і поодинці поверталися на Україну. Прагнучи зміцнити південні кордони Росії в зв'язку з небезпекою татаро-турецьких нападів, царський уряд з ініціативи Д. Апостола 1734 р. дозволив їм повернутися до Росії, на Запоріжжя, де в березні 1734 р. за три-п'ять кілометрів від Старої, Чортомлицької, Січі (біля теперішнього села Покровського, Нікопольського району, Дніпропетровської області) вони заснували Нову Січ (1734 – 1775).

22 Два Кодаки – тобто Старий Кодак (нині Старі Кодаки, село Дніпропетровського району, Дніпропетровської області) і Новий Кодак (Кодак, Кодаки), фортеця на правому березі Дніпра проти Кодацького порогу, в кінці XVIII ст. перейменована в село Старі Кайдаки. Тепер входить в межі міста Дніпропетровська.

23 Самара – ліва притока Дніпра поблизу Дніпропетровська.

24 Білецький (Білицький) Іван – кошовий отаман Олешківської Січі.

25 …А ж там уже Апостола || Козаки ховають. – Д. Апостол помер 28 січня 1734 р. від апоплексії. Похований у Великих Сорочинцях, Миргородського району. Полтавської області у Покровській церкві, збудованій за його наказом 1732 р.

26 …Лизогуба півгетьманом Тілько обирають…- Після смерті Д. Апостола указом імператриці Анни Іванівни на Україні було встановлено тимчасовий уряд (Правління гетьманського уряду), який складався з призначених царським урядом російських чиновників та української козацької старшини (росіяни – князі Олексій Шаховськой та Андрій Баратинський, полковник Василь Гур'єв і запасний полковник Іван Синявій; українці – генеральний обозний Я. Лизогуб, генеральний суддя М. Забіла, підскарбій А. Маркович і запасний осавул Ф. Лисенко).