Критика
«О земле втрачена, явися…» Стус
У вірші «О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!..» відтворено поетичний образ України. Це — щира розмова сина з рідною землею, далекою і втраченою. Обрамлення підсилює тужливі настрої. Для поета Україна -— не просто образ рідної землі. Це незамінна складова його душі, яка водночас і завдає страждань, і лікує:
У зболеному серці українського патріота незгасним образом сяє рідна земля, допомагаючи йому витерпіти тяжкі табірні випробування.
«Пролийся мертвому мені» — екзистенційний мотив смерті, відчуття приреченості, неможливості поєднатися з рідним краєм. Світлі спогади про дитинство і юність становлять основну частину поезії, окреслюють чарівний світ природи та буття ліричного героя. Образ рідного краю, що постав у спогадах, повертає ліричного героя до життя. Відбувається зцілення душі: «І душу порятуй мені».