Вечірній сон. I спогади. I дощ – Василь Стус

Вечірній сон. I спогади. I дощ

колише світ розпуклого ясмину.

Бездомний вітер. Спи, маленький сину,

спи, сину мій маленький, коли хоч.

Немає мами нашої давно —

вертала, поспішала, забарилась.

Надворі дощ і ллє як із барила.

Заснеш — і чуєш: торготить вікно.

Здається, хтось підійде до дверей,

проситиме негоду переждати.

Ти ж, синку, спи і не питай про матір,

I більше не загадуй наперед,

бо не стоїть хвилина на хвилині,

хвилина на хвилині не стоїть.

Нехай тобі бодай у сновидінні

появиться очікувана мить.

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар