День величався і пишався – Василь Стус

День величався і пишався.

Ми ж, двоє піших пішаниць,

упали в небо горілиць,

а світ, немов горіх, розпався.

I вже ні неба, ні землі —

лиш ти одна, моя надіє,

і та не жевріє — чорніє

в опротипівнічній імлі.

Та дякувати богу — вдвох.

Наш день попереду — мов зараз.

Ще й солов'їв любовна пара

співає тьох та перетьох.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: