Мумія – Василь Стус

М У М І Я

1

Голова його заполонена спогадами.

(Вiчне перемелювання однiєї iстини:

гримаси пiдлостi,пiдлiсть пiдлостi,

пiдлiсть пiдлостi пiдлостi).

Хтиво показує старечим ротом :

те, що було 1968 року нової ери

вiддзеркалює,нiби в мертвiй водi,

подiї 1968 року перед Христом.

Рухається, зазираючи в брезклу воду.

Пiдiйшов побачив збагнув

збагнув пiдiйшов побачив.

Все вже збагнуте,

пiдiйшов побачив,

нi греця не збагнуть.

Але — стверджуватися :

утверджування покiйника,

реанiмацiя на рiвнi народження,

демократiя цвинтаря.

Очей — не треба.

Нiг — не треба.

Рук — не треба.

Зусилля — зайвi.

Зайва голова

на рудиментарних плечах.

Цар природи, вiнець її,

бiльшає, отже, малiє.

2

Проминання — цiлюще.

Одужання — самовтратою.

Дозрiвання — знищенням,

Вивершення — божевiллям.

Композицiя багатьох голов,

поставлених одна на одну

(перша спить,

друга спить,

третя — спить,

четверта, п'ята —

до нескiнченностi! —

спить)

Верхня пантрує сон.

3

Кинеш камiнь —

розходяться рiвнi кола.

Ловиш кола —

тодi вони знов збiгаються,

утворюють подобу

стисненої пружини.

Виймаєш камiнь —

чорнiє дiрка сама.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: