Напевне, так і треба —
судилося бо так:
упали зорі з неба
і надломили мак.
Така знялася хвища —
ні неба, ні землі,
лиш чорне кладовище
по нищеній ріллі.
Залопотіла злива,
мов залива — гай-гай!
Кохана, будь щаслива!
Коханий мій — бувай!
…..
Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
0
Вам також може сподобатися
Детальний Аналіз «Господи, гніву пречистого…» Стус «Господи, гніву пречистого…» аналіз твору — тема, ідея,
ДУМКИ ПРО ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТУСА «Поетичне слово стало причиною Василевої біди, за його Слово
Критика «О земле втрачена, явися…» Стус У вірші «О ЗЕМЛЕ ВТРАЧЕНА, ЯВИСЯ!..» відтворено поетичний
Критика «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус Поезія «ЯК ДОБРЕ ТЕ,
Детальний Аналіз «О земле втрачена, явися…» Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: патріотична лірика. Жанр:
Детальний Аналіз «Як добре те, що смерті не боюсь я…» Стус ПАСПОРТ ТВОРУ Рід