О Боже мій! Така мені печаль – Василь Стус

О Боже мій! Така мені печаль

і самота моя – така безмежна.

Нема – вітчизни. Око обережно

обмацує дорогу між проваль.

Ото мій шлях. Повернення. Чи – не.

Ото мій шлях. Світ за очі – єдине.

Пробач мені, дружино, вибач, сину,

і матере – не проклени мене.

Я геть подався. Шалом. Навмання.

Я геть подався, стомлений од люті.

Рожеві сопки, кригою окуті,

а понад ними – чорне вороння.

І сліпне вечір. Контур гір – немов

з картону вирізаний для декору.

І вся тобі дорога – вниз чи вгору.

Пішов туди. Пішов туди. Пішов.

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: