Брюссель: Література і мистецтво, 1970. – 207 с.
Власний поетичний доробок В. Стус не поспішав друкувати, ставився до нього з підвищеною вимогливістю та відповідальністю. Перша його збірка мала назву «Зимові дерева». У ній переважали думки й переживання, співзвучні атмосфері «шістдесятництва»: неприйняття інтелектуальної задухи, трагічне прозріння («Біля гірського вогнища», «Отак живу: як мавпа серед мавп»), жага втраченої гармонії («У синьому полі, як льон»). До збірки увійшла лірика з мотивами кохання, з тонкими нюансами переживання, розчарування, самоти. Така поезія контрастувала з офіційною імітаційною літературою з її плакатністю. Тому збірка «Зимові дерева», подана до видавництва «Радянський письменник», не була надрукована в Україні. Не останню роль у її забороні відіграло й те, що В. Стус перебував під пильним наглядом КДБ.