Шевченко Тарас
Тарас Шевченко НАЙМИЧКА ПРОЛОГ У неділю вранці-рано Поле вкрилося туманом. У тумані на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє: –
Тарас Шевченко НАЗАР СТОДОЛЯ ДЕЙСІВУЮЩИЕ ЛИЦА Хома Кичатиб, сотник Галя, дочь его Стеха, молодая ключница у Кичатого Назар Стодоля, друг его Гнат Карьій, друг его Хозяйка на вечерницах
Шевченко *** Над Дніпровою сагою Стоїть явор між лозою, Між лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. Стоїть старий, похилився, Мов козак той
Шевченко *** На великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій
Тарас Шевченко На вічну пам'ять Котляревському Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – А