Висловлювання відомих людей про творчість Павла Тичини
«Ніби щойно прокинувшись, він [П. Тичина] відкрив очі на світ і основне начало всесвіту побачив у ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту і є «Сонячними кларнетами» (О. Білецький).
«Сонячні кларнети» явили вже поета сформованого і високо оригінального в художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок… Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять у його віршах? Звідки прийшла до нього, нарешті, дивовижна, незрівнянна музика, якою все перейняте в його поетичному світі, музика, що поступає не лише як провідний принцип віршованої форми, але й однією з основ образної системи і всього світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на подібні питання, тут — таємниця таланту» (Л. Новиченко).
«Тичина-кларнетист, можливо, був найвизначніший лірик світу у свої класичні роки [1914-1924]» (Василь Барка).
«Ми насолоджувалися красою українського слова, яке… грало, співало, бриніло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги [«Соняшні кларнети]» (М. Бажан).
«Великий поет цілковито зник зі сцени — з’явився безоглядний одописець тирана» (В. Стус).
«Феномен Тичини — феномен доби… поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль… Поет помер, але Тичина лишився жити і мусив, уже як чиновник, виконувати поетичні функції… Тичину репресували визнанням. Покара славою — одна з найновіших і найефективніших форм боротьби з мистецтвом» (В. Стус «Феномен доби»).