Усна народна творчість та давня українська література
Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть
— Грицю, Грицю, до роботи! — В Гриця порвані чоботи… — Грицю, Грицю, до телят! — В Гриця ніженьки болять… — Грицю, Грицю, молотити! — Гриць нездужає робити…
Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді
(Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по
Ой Морозе, Морозенку, Ой да ти славний козаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче! Ой не так вся Україна, Як рідная мати,