Ахіллесова п’ята – Василь Герасим’юк

АХІЛЛЕСОВА П'ЯТА

(Версія)

Василеві Портяку

Був такий день,

коли не можна нічого тягти з лісу,

бо прилізе гадина додому.

Були такі слова,

які вимовляти умів сліпий,

викликаючи гадину з-під хати, –

убити її.

Була така гадина,

яка ховалася від холоду в печі

і серед ночі цокала, як годинник.

Була така година вдосвіта,

коли змія ота зігрілася на литці легіня,

який спав на печі,

і вжалила його у п'яту,

коли придавив її у сні.

Був такий леґінь,

який мав силу богатирську,

але боявся своєї п'яти,

бо в ній залишилася глибока діра,

звідки око лиховісне блимало.

Була така ніч,

коли зліз леґінь отой з печі,

бо ноги самі понесли його в ліс

за пацьоркою із небесної голови

найвродливішої і наймудрішої

повелительки,

за короною,

в яку опівночі

дмухало все її зміїне царство,

видуваючи крижаний холод,

звиваючись і скублюючись,

обплітаючи, стискаючи цю землю.

Була така земля…

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар