Крила (Критика, коментарі до твору, пояснення) – Ліна Костенко

А й правда.



Крилатим ґрунту не треба.







Землі немає.



То буде небо.







Немає поля.



То буде воля.







Немає пари.



То будуть хмари.







В цьому, напевно, правда пташина…



А як же людина?



А що ж людина?







Живе на землі.



Сама не літає.



А крила має.



А крила має!







Вони, ті крила,



Не з пуху-пір’я,



А з правди.



Чесності і довір’я.







У кого – з вічного



Поривання.



У кого — з вірності



У коханні.







У кого — з щирості



До роботи.



У кого — з щедрості



На турботи.







У кого — з пісні,



Або з надії,



Або з поезії,



Або з мрії.







Людина нібито не літає…



А крила має.



А крила має!







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Поезія "Крила" продовжує основну думку вірша "Крига на одрі" про крилатість людини, про те, що крилами, які її тримають на землі, є чесність, щирість, вірність, працьовитість, щедрість, поетичність. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: