Сосюра Володимир
* * * Люблю я море в шумний час прибою, коли воно за валом вал жене. Але ще дужче в чарах супокою люблю я море мрійне і ясне.
* * * Люблю України коханої небо, що буде, люблю, й що було. Живи, моє серце, живи не для себе, для себе ж бо ти й не жило.
Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І, мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли
Люблю Я люблю тебе, друже, за те, Що в очах твоїх море синіє, Що в очах твоїх сонце цвіте, Мою душу і пестить і гріє. За волосся твоє