Блакить мою душу обвіяла (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) – Павло Тичина

Блакить мою душу обвіяла.



Душа моя сонця намріяла,



Душа причастилася кротості трав –



Добридень я світу сказав!



Струмок серед гаю як стрічечка.



На квітці метелик мов свічечка.



Хвилюють, маюють, квітують поля



Добридень тобі, Україно моя!







Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)



Скажи вранці світові "Добридень!" — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов'ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини "Блакить мою душу обвіяла…"

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: