Дощ – Павло Тичина

А на воді в чиїйсь руці

Гадюки пнуться… Сон. До дна.

Війнув, дихнув, сипнув пшона —

І заскакали горобці!..

— Тікай! — шепнуло в береги.

— Лягай…— хитнуло смолки.

Спустила хмарка на луги

Мережані подолки.

1918

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: