Кукіль – Павло Тичина

КУКІЛЬ

Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм

не жаль.

…Сіло собі край вікна,

засунуло пучечку в рота,

мами визирає. А мати лежить посеред улиці

з півхунтом хліба у руці…

Над двадцятим віком

кукіль та Парсифаль.

Антистрофа

Грати Скрябіна тюремним наглядачам

це ще не є революція.

Орел, Тризуб, Серп і Молот… І кожне

виступає за своє…

Своє ж рушниця в нас убила.

Своє на дні душі лежить.

Хіба й собі поцілувать

пантофлю Папи?

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар