Плуг – Павло Тичина

Вітер.

Не вітер – буря!

Трощить, ламає, з землі вириває…

За чорними хмарами

(З блиском! ударами!)

За чорними хмарами мільйон мільйонів мускулястих рук…

Котить. У землю врізає

(Чи то місто, дорога, чи луг)

У землю плуг.

А на землі люди, звірі й сади,

А на землі боги і хмари:

О пройди, пройди над нами,

Розсуди!

Й були такі, що тікали.

В печери, озера, ліси.

– Що ти за сило єси? –

Питали.

І ніхто з них не радів, не співав.

(Огняного коня вітер гнав –

Огняного коня –

В ночі -)

І тільки їх мертві, розплющені очі

Відбили всю красу нового дня!

Очі!

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар