Прийшли попи, диктатори – Павло Тичина

Прийшли попи, диктатори (о сором!), —

якраз всі ті, кого Ти не любив.

І хтось Твоє погруддя встановив

поміж монастирем, поміж собором.

Стоїш. У далеч дивишся з докором…

Який огонь в душі Твоїй горів,

коли будив Ти, кликав кобзарів

з насильством биться, з царствами, з терором!

Ну що ж. Тарасе! Рад єси, не рад –

дивись, який в господі нашій лад,

в сім'ї великій, у громаді вольній.

Дивись. Мовчи. Хоча б схотів і їсти –

нічого не кажи Первопрестольній. –

Бо ще й Тебе пошиють в шовіністи.

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )
Додати коментар