Хто ж це так із тебе насміяться смів? – Павло Тичина

Хто ж це так із тебе насміяться смів?

Хто у твоє серце ніж загородив?

Виростали діти в хаті, як в гаю,

Без ясного сонця в рідному краю.

Накипіла злоба, сповнились серця —

Гей, курки спустили в матір і отця!

Хто ж це так із тебе насміяться смів?

Хто у твоє серце ніж загородив?

Засівали поле потом і слізьми.

Не родило жито — що хоч, те й візьми.

Тож сокири брали, щоб в крові погріть,

І йшли брат на брата однімать, ділить…

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув па поталу нас?

І сказали людям: ми вас поведем!

Рушимо з ножами у наш край-едем.

І взялися кров'ю поле і гаї,

Бо рубались, бились ріднії, свої.

Хто ж тобі зготовив цей кривавий час?

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

І сказали люде; годі нас дурить!

Будем ще й на волі у кайданах гнить:

Ждали ми героя, а став свинопас,—

Хто ж так люто кинув на поталу нас?

1918

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Знайшли помилку або неточність? Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: