Хтось гладив ниви – Павло Тичина

Хтось гладив ниви, все гладив ниви,

Ходив у гніві і сіяв співи:

О, дайте грому, о, дайте зливи! —

Нехай не сохнуть злотисті гриви.

Хтось гладив ниви, так ніжно гладив…

Плили хмарини, немов перлини…

Їх вид рожевий — уста дитини!

Набігли тіні — і… ждуть долини.

Пробігли тіні — сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі…

Сліпучі тони — і дика воля!

Ой, хтось заплакав посеред поля.

Зловісна доля, жорстока доля.

Здаля сміялась струнка тополя.

Сліпучі тони — й смутні волошки…

1915

…..

Рейтинг
( Поки що оцінок немає )

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: