Григорій Квітка-Основ’яненко – Біографія (СКОРОЧЕНО)

Григорій Квітка-Основ’яненко

При народженні: Квітка Григорій Федорович

(1778-1843)

Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

Народився 29 листопада 1778р. у селі Основа біля Харкова.

Здобув домашню освіту.

У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до світського життя.

Був комісаром у народному ополченні, повітовим предводителем дворянства (1817-28), згодом — головою Харківської палати кримінального суду.

Став активним діячем громадського і культурного життя Харкова.

Обирався членом Товариства наук при Харківському університеті.

Виступив одним із засновників Харківського професійного театру (з 1812 — його директор), Благодійного товариства (1812), Інституту шляхетних дівчат (1812), Харківської губернської бібліотеки (1838).

Свої перші твори друкував у журналі «Украинский Вестник», який видавав у 1816-17. Писав українською і російською мовами.

Помер Г. Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 р. після тяжкої хвороби у м. Харкові.

Твори:

• Конотопська відьма (1833)
• Салдацкий патрет (1833)
• Маруся (1834)
• Сватання на Гончарівці (1835)
• Шельменко-денщик (1835)
• Козир-дівка (1838)
• Ганнуся (1839)
• Бой-жінка (1840)
• роман «Пан Халявский» (1840)
• Сердешна Оксана (1841)
• нарис «Головатый» (1839)
• нарис «Украинцы» (1841)
• нарис «История театра в Харькове» (1841)