А вони побачили і шибеником мене обізвали. Так то ж я сам і винен! Ні,хай краще дядько Дмитро остаються живі…Сказав отак сам собі і підштовхнув колечко праворуч (це як одмене, а як од матері, то якраз і вийде ліворуч). Підштовхнув, апідситок враз тільки круть —нате вам, тітко, живі ваші дядько Дмитро!— От бач, —зраділи мати,—я ж казала: жито —значить, живий.А тітка так і зацвіла, як маківка. Покрутились-покрутились по хаті,а тоді тиць мені в руки пакуночок з капустяного листка —та додверей, та вже з порога:— Спасибі ж вам, побігла я…Розгортаю пакуночок, коли там яблуко квашене… А мати сміються:— Бач, — кажуть, —і гостинчика заробив!А мене —як опекло. Вибіг у сіни, відчинив двері:— Тітко, тітко! —гукаю в ніч.—То я нарошне, тітко… Я й сам незнаю, тітко!..А вітер хапає слова, рве прямо біля порога і штовхав мене знову всіни; а крупа, як тертушкою, —по ногах, по ногах… Пішли тітка, непочули…—Чого ото ти бігаєш босий! —докоряють мати.—Двері ж засував! —кричу на всю хату, наче вони в чомусь винні,й жбурляю яблуко на мисник: хай хто хоче, той і їсть….
Вже й хуртовинатаке як уляглась, бо не шпується в шибки й нешарудить попід стінами, а я ніяк не засну. Одно мені вздрівається: тодядько Дмитро зкрижиною на плечах, то тато, заметені десь у снігу,то сито на стіні —великей крізь нього цяточки сажі на чорному тлі…—Мамо, чуєте, ма, —питаю потихеньку, —а чому ви ніколи натата не ворожите?—Ворожу, сину, й на тата, —зітхають мати і довго не озиваютьсяпотім.—Ворожу, тільки не сама, а в людей…—Чого —в людей?—Та все ж здається, що хтось більше знає…—А воно?—А воно однаково…І ще щось кажуть, і ще щось. Так я вже не чую, бо мені тепло підряденцями, а в хаті холодно і поночі. І темрява якась глибока-преглибока…69 А де ж стеля? Немає стелі. Темрява —од полу й аж до неба… Нічогоне думається більше, тільки одне слово ворочається десь у голові щеживе: сито, сито, сито, сито… За нього чіпляються інші слова,злипаються, як цяточки сажі у піднебінні:Сито, сито! Ти святу муку сієш… А де наш тато?.. Скажи меніправду… Святу правду… А де наш тато?.. Сніг…